Розуміння науки, що стоїть за ігровою залежністю

Залежність від азартних ігор є поширеною проблемою, яка зачіпає значну кількість людей, часто призводячи до довготривалих негативних наслідків. Щоб зрозуміти складність цього поведінкового розладу, дуже важливо заглибитися в основні фактори, які викликають залежність від азартних ігор. Розуміючи наукові основи ігроманії, ми можемо пролити світло на її механізми та допомогти тим, хто потребує підтримки. У цій ґрунтовній статті ми розглянемо різні аспекти ігрової залежності, зокрема її вплив на мозок, генетичну та психологічну схильність, розвиток толерантності та психологічні чинники, які сприяють її увічненню.

Тонкощі ігрової залежності

Для багатьох людей азартні ігри слугують розвагою, яка поєднує ризик і винагороду, даруючи швидкоплинне відчуття азарту та задоволення. Часто азартні ігри використовують як соціальний досвід, роблячи ставки на спорт або беручи участь у дружніх іграх у покер. Однак, коли людина надмірно захоплюється азартними іграми, хімія її мозку зазнає значних змін, що призводить до розвитку залежності. Важливо зазначити, що залежність від азартних ігор більше не вважається просто примусом, викликаним необхідністю зняти тривогу; тепер вона визнана залежністю, подібною до залежності від психоактивних речовин.

Чи викликає залежність від азартних ігор

Система винагороди мозку

Щоб зрозуміти залежність від азартних ігор, важливо розуміти систему винагороди мозку та її роль у створенні приємних відчуттів. Наш мозок складається з взаємопов'язаних ланцюгів, відомих як система винагороди, яка охоплює різні ділянки, зокрема ті, що відповідають за задоволення і мотивацію. Коли ми займаємося приємною діяльністю, наприклад, отримуємо компліменти, виконуємо завдання, займаємося сексом або виграємо в ігри, наш мозок вивільняє нейромедіатори, зокрема дофамін, який діє як основний нейромедіатор у системі винагороди. Вивільнення дофаміну викликає почуття ейфорії, задоволення та мотивації, посилюючи бажання повторити активність.

Схожість із залежністю від психоактивних речовин

Дослідження та вивчення впливу азартних ігор на мозок виявили разючу схожість між ігровою залежністю та залежністю від психоактивних речовин. Азартні ігри активують систему винагороди мозку, вивільняючи більшу кількість дофаміну, подібно до дії наркотиків. Цей початковий сплеск дофаміну і приваблює людей до азартних ігор, оскільки вони приносять дуже приємні відчуття. Однак люди, у яких з часом розвивається залежність від азартних ігор, мають певні генетичні або психологічні схильності, які роблять їх більш сприйнятливими до надмірної азартної гри.

Грай відповідально

Генетичні та психологічні схильності

Дослідження показали, що проблемні гравці та наркозалежні часто мають генетичну схильність до поведінки, спрямованої на отримання винагороди, та імпульсивності. Два важливих фактори вступають у гру: недостатньо активна система винагороди мозку і менша активація префронтальної кори головного мозку.

1. Недостатньо активна система винагороди мозку: Люди з недостатньо активною системою винагороди мозку не відчувають такого ж рівня ейфорії та задоволення від природної винагороди, як середньостатистична людина. Як наслідок, їх тягне до діяльності, яка більш інтенсивно стимулює шляхи винагороди, наприклад, до вживання наркотиків або надмірної участі в азартних іграх.
2. Знижена активація префронтальної кори: Префронтальна кора головного мозку, що відповідає за прийняття рішень, контроль імпульсів і когнітивні функції, у залежних гравців і наркоманів менш активна. Ця знижена активація значно ускладнює для них контроль над своїми імпульсами та прийняття рішень, які враховують довгострокові наслідки їхніх дій. Імпульсивність стає невід'ємною частиною їхньої натури, що ускладнює протистояння спокусі азартних ігор.

Розвиток толерантності

Подібно до концепції толерантності в наркоманії, люди, які захоплюються азартними іграми, з часом формують толерантність. Коли мозок неодноразово отримує надмірну стимуляцію від надмірної азартної гри, він ініціює захисну реакцію, що робить систему винагороди менш ефективною. Ця знижена ефективність характеризується зменшенням кількості дофамінових рецепторів, що призводить до зменшення задоволення та ейфорії. Як наслідок, люди, у яких розвивається толерантність, більше не можуть відчувати ті ж самі дофамінові максимуми, які вони колись відчували, що призводить до необхідності більшого залучення в азартні ігри для підтримки бажаного рівня задоволення.

Наркоманія як нова норма

У міру того, як розвивається толерантність і кількість дофамінових рецепторів продовжує зменшуватися, люди з ігровою залежністю опиняються в скрутному становищі. Дефіцит дофаміну призводить до симптомів абстиненції та депресії за відсутності стимулятора (азартних ігор). Намагаючись уникнути цих неприємних побічних ефектів і зберегти свою "нову норму", люди з ігровою залежністю потрапляють у замкнене коло, в якому необхідна надмірна азартна гра. На цьому етапі мозок зазнає довготривалих змін у системі винагороди, що закріплює залежність.

Як не стати залежним

Ускладнюючі психологічні фактори

Окрім генетичних і нейрохімічних факторів, прогресуванню ігрової залежності сприяють кілька психологічних елементів. Ці фактори змушують людей продовжувати грати в азартні ігри, навіть якщо вони стають шкідливими для їхнього добробуту. Розглянемо п'ять ключових психологічних факторів:

1. Часткове підкріплення: Залежність від азартних ігор часто виникає через явище часткового підкріплення. Люди продовжують грати в азартні ігри, тому що усвідомлюють шанс на перемогу, навіть якщо програші є регулярним явищем. Вони сприймають програш як частину процесу і зберігають надію на те, що врешті-решт будуть винагороджені. Періодичне підкріплення, яке вони отримують під час азартних ігор, мотивує їх продовжувати.
2. Евристика доступності: Евристика доступності вступає в дію, коли люди переоцінюють ймовірність виграшу, спираючись на перші-ліпші приклади, які спадають їм на думку. Перегляд новин про переможців лотерей або спостереження за значними виграшами інших людей може викривити їхнє сприйняття власних шансів на перемогу. Вони вважають, що їхні шанси є більш сприятливими, ніж вони є насправді.
3. Помилка гравця: Помилка гравця - це поширена когнітивна упередженість, коли люди вважають, що шанси на виграш зростають після серії програшів. Однак кожна подія в азартних іграх - це незалежна подія, і випадковість не діє за заздалегідь визначеними шаблонами. Незважаючи на це, люди з ігровою залежністю часто піддаються цій помилці і вірять, що їхня удача неминуче зміниться, увічнюючи свою ігрову поведінку.
4. Ілюзія контролю: Багато гравців помилково вважають, що вони мають певний рівень контролю над випадковістю. Хоча певні ігри передбачають прийняття рішень, шанс залишається головним визначальним фактором успіху чи невдачі. Люди від природи прагнуть контролю, а непередбачуваність азартних ігор може призвести до того, що вони переконають себе, що можуть впливати на результат. Такі ритуали, як кидання костей у певний спосіб або носіння "щасливих" предметів, стають засобом повернути відчуття контролю.
5. Неприйняття втрат: Людська психологія диктує, що втрати мають більш глибокий вплив, ніж виграші рівної цінності. Азартні гравці особливо чутливі до втрат, що змушує їх інвестувати більше часу та грошей, намагаючись відшкодувати попередні збитки. Це бажання "надолужити згаяне" увічнює цикл залежності, перетворюючи гонитву за виграшем на відчайдушну спробу уникнути негативних емоцій, пов'язаних з поразкою.

Розпізнавання та боротьба з ігровою залежністю

Ігроманія часто супроводжується запереченням і викривленим сприйняттям реальності, що ускладнює усвідомлення людиною серйозності своєї проблеми. Однак дуже важливо розпізнати ознаки та симптоми ігрової залежності та звернутися за відповідною підтримкою. Усвідомлення складної взаємодії між генетичною схильністю, хімією мозку та психологічними факторами має важливе значення для розуміння складності цього розладу.

Якщо ви підозрюєте, що хтось із ваших знайомих бореться з ігровою залежністю, дуже важливо надати їм інформацію та ресурси. Численні онлайн-платформи пропонують рекомендації щодо виявлення проблемних гравців і надають підтримку тим, хто її потребує. Пам'ятайте, що будь-яку залежність можна подолати, і з правильною допомогою люди можуть відновити контроль над своїм життям.

Висновок

Отже, розуміння наукового підґрунтя ігрової залежності має вирішальне значення для вирішення цієї поширеної проблеми та боротьби з нею. Ігроманія має багато спільного з залежністю від психоактивних речовин, оскільки вона змінює систему винагороди мозку, що призводить до циклу толерантності, залежності та компульсивної поведінки. Схильність до ігрової залежності зумовлена генетичними та психологічними факторами, зокрема недостатньо активною системою винагороди мозку та зниженою активацією префронтальної кори головного мозку.

Крім того, психологічні фактори, такі як часткове підкріплення, евристика доступності, помилка гравця, ілюзія контролю та відраза до програшу, відіграють значну роль у закріпленні ігрової залежності. Ці фактори в поєднанні з генетичними та нейрохімічними впливами ускладнюють усвідомлення людиною серйозності своєї проблеми.

Дуже важливо розпізнати ознаки ігрової залежності та звернутися за підтримкою. В Інтернеті є ресурси, які допоможуть виявити проблемних гравців і надати допомогу тим, хто її потребує. Маючи правильну інформацію, настанови та підтримку, люди, які борються з ігровою залежністю, можуть стати на шлях до одужання та відновити контроль над своїм життям.

Часті запитання (FAQ)

до Емран Реге

Червень 14, 2023 0 7052

Емран Реге - відомий індійський спортивний письменник, аналітик та експерт зі спортивних ставок, який спеціалізується на індійському крикеті. Ще підлітком Емран відкрив у собі пристрасть до письменництва та спорту. Після завершення навчання Емран Реге розпочав кар'єру спортивного журналіста в місцевій газеті в Ахмадабаді. Його глибокі статті та пристрасть до спорту привернули увагу кількох національних спортивних видань.